Для того, щоб вдосконалювати соціально-психологічну практику, треба розуміти що вона собою уявляє. Поняття практики надає змогу аналізувати існуючу соціально-психологічну практику та розробляти форми та методи її вдосконалення.

Проблема полягає в тому, що сьогодні в соціально-психологічній літературі одночасно існує велика кількість визначень того, чим є практика. Серед існуючих понять можна розрізнити:

Повсякденне розуміння практики, як будь-якого виду громадської діяльності орієнтована на отримання результатів та продуктів.

Загально філософське поняття практики, де вона розглядається  як матеріальна, чуттєво предметна цілеспрямована суспільно-історична діяльність людей, що має своїм змістом освоєння і перетворення природних і соціальних об'єктів.

Організаційно-діяльне поняття практики в методологічних роботах  Г. П. Щедровицького та інших представників системо-миследіяльного (СМД) підходу, де вона розуміється  як така соціально-психологічна діяльність, що включає до себе цілеспрямоване рефлексивно організоване мислення над цією  діяльністю.

Мета виступу – аналіз поняття соціально-психологічної практики, що було розроблено в СМД-методології.

Історія конструювання поняття практики  в СМД-методології.

1. Етап змістовно-генетичної логіки. (1952 – 1954р.р.) У рамках першої методологічної програми, спрямованої на побудову теорії мислення, розуміння   практичної діяльності було пов’язано з процесом створення змістовно-генетичної логіки. Таке уявлення про практику дозволяло виконувати установку, відповідно до якої змістовно-генетична логіка повинна бути органічною та ефективною в соціальному відношенні. Вона має  забезпечувати перебудову та розвиток мислення, і зробити непотрібними інші концепції.

Основною формою практикування виступав семінар.

2. Етап миследіяльної методології. (1954 – 1979р.р.) У рамках другої методологічної програми, метою якої була побудова теорії  розумової діяльності, зазначені уявлення про практику ускладнилися. Це було пов'язано з тим, що на цьому етапі:

• Мислення розглядали як семіотичну діяльність, спрямовану на зміну і розвиток таких семіотичних об'єктів як знаки, моделі та схеми. В якості об'єкта мислення виступила соціальна діяльність.
• Соціальна діяльність розглядалась, як єдність мислення і діяльності або миследіяльність, організована в схемах. Предметом семіотичного або чистого мислення стали вважати схеми миследіяльності.
• Сама практика почала трактуватися як технічно організований розвиток схем миследіяльністі, що відбувається в чистому мисленні.

Конкретизоване уявлення про практику дозволяло забезпечувати розвиток розумової діяльності, та інтегрувати інші методологічні засоби та підходи.

Основною формою практикування був методологічний семінар та імітаційно-розумові ігри.

3. Етап організаційно-діяльнісних ігор. (1979 – 1994р.р.) В процесі рефлексії механізмів роботи методологічних семінарів Г. П. Щедровицький створив нову форму організації колективних мислення та діяльності - організаційно-діяльну гру. ОД-гра являла собою розширений методологічний семінар, в структуру якого могли включатися представники інших сфер соціальної діяльності. Вона дозволяла, з одного боку, розвивати форми самоорганізації цих колективів, а з іншого, надавала можливість  напрацьовувати і розширювати методологічний інструментарій.

Це дозволило трактувати ОД-гру як практику СМД-методології. Будучи технічно організованою вона задає ціле і умови його розуміння, якщо необхідно провести розвиток деякого соціально-психологічного об’єкта.

4. Етап соціальних практик. (1994 – сучасний час.)  У 1991р. починає створюватися соціально-психологічна практика. Ігрові форми організації методологічної роботи використовується  в цьому процесі. На основі схеми МД і досвіду проведення ОД-ігор   розробляються і починають проводитись навчальні організаційно-діяльні ігри, ОД-експертизи, різноманітні ОД-образні форми проведення громадських сесій, експертних семінарів, ситуаційних аналізів, та тренінгів, що включають до себе рефлексивно-мисленеву надбудову.

Висновки.

Поняття практики для методології виконує організаційну функцію та дозволяє виконувати установку, відповідно до якої методологічна робота повинна бути органічною та ефективною в соціальному відношенні. Розробка поняття про практики в СМД-методології пройшло чотири етапи.

На першому та другому етапах об’єктами  практичної дії була миследіяльність самих методологів.

На третьому етапі, завдяки створенню організаційно-діяльністні ігор, у якості об’єктів методологічної практики стали виступати і інші соціально-психологічні одиниці.

На четвертому етапі в практику  ОД-підхід почав залучати до себе та трансформувати традиційні форми соціально-психологічної роботи з соціально-психологічними одиницями: в них почали з’являтися рефлексивні та  мисленеві компоненти, що дозволяли утримувати ціле.

Перспективи розвитку СМД-практики в соціально-психологічній  сфері пов’язані з методологізацією основних психотехнічних підходів, що використовуються в соціально-психологічній роботі та педагогіці.

01.10.2010

http://www.ispp.org.ua/podiy_14_s_24.htm