Суб'єкт діяльності - форма існування діяльності.

Діяльність суб'єкта включає в себе: мету, здатність діяти, використовуючи необхідні засоби і результат діяльності.

Успіх суб'єкта діяльності визначається співвідношенням поставленої ним цілі рівню досягнутого результату. Якщо отриманий результат  тотожний поставленої меті, то можна говорити про те, що суб'єкт успішний. У всіх інших випадках його діяльність оцінюється як неуспішна.

Існує два типи неуспішності: визначена і проблемна. Якщо досягнутий результат менше або більше поставленої мети, то це свідчить про те, що діяльність суб'єкта не приводить до успіху, тобто є визначено невдалою. Якщо ж досягнутий результат важко співвіднести з поставленою метою, то ми маємо справу з невизначеною або проблемною неуспішністю суб'єкта.

Мета доповіді полягає в тому, що б проаналізувати стратегії подолання визначеної неуспішності.

Суть певної неуспішності полягає в тому, що суб'єкт не може досягнути   своїх цілей. У випадку, коли результати є меншими ніж цілі, у нього є два способи подолання неуспішності: 1) знизити свої домагання і привести їх у відповідність зі своїми особистими можливостями; 2) поставити   мету другого рівня  - розвинути свої діяльні здібності до рівня бажаних результатів.

Якщо ж отримані результати більше бажаного, то причини цього можуть знаходитися в тому, що або здібності суб'єкта перевищують поставлені  ним  цілі; або отриманий результат досягнуто суб'єктом не шляхом цілеспрямованої діяльності, а в процесі випадкового збігу обставин.

У суб'єкта є чотири можливі способи роботи з цими причинами неуспішності. Працюючи з третьою причиною він повинен: 3) або не використовувати всі наявні здібності до діяльності в повну силу; 4) або переглянути свої цілі і збільшити свій рівень домагань, привести їх у відповідність зі своїми можливостями.

Працюючи з четвертої причиною неуспішності суб'єкт повинен: 5) або відмовитися від частини отриманих результатів, що дісталися випадковим чином; 6) або переглянути свої цілі, привівши їх у відповідність з отриманим результатом та умовами їх отримання.

Шість перелічених вище способів формування особистої успішності можна згрупувати в три основні стратегії:

1. Стратегію розвитку здібностей до рівня заявлених цілей;

2. Стратегію розвитку цілей до рівня сформованих здібностей та отриманих результатів;

3. Стратегію розвитку здібностей і цілей до рівня отриманих результатів.

Перспективи розробки стратегій лежать в просторі досліджень проблемної неуспішності суб'єкта діяльності.

28.02.2010

http://www.psy-science.com.ua/department/oklad.php?mova=ua&scho=_ua/knopki/konfer-2010/index.php